Головна > Аналітика

Арабо-ізраїльський конфлікт. Та до чого тут Палестина?

10.10.2023   18:07    80

Арабо-ізраїльський конфлікт – це протистояння між рядом арабських країн, а також арабськими воєнізованими радикальними групами, які підтримуються частиною корінного арабського населення, на палестинських територіях, які перебувають під контролем Ізраїлю, з одного боку, і сіоністським рухом, а потім і Державою Ізраїль, з іншого боку. Незважаючи на те, що Держава Ізраїль була створена тільки в 1948 році, фактично історія цього конфлікту налічує близько століття. Вона починається з кінця XIX століття, коли був заснований політичний сіоністський рух, який розпочав боротьбу євреїв за створення власної держави.

Конфлікт між Ізраїлем та Палестиною — це один із тривалих та складних конфліктів в історії сучасного світу, який виходить із історичних, релігійних, національних та територіальних протиріч. Корінь цього конфлікту можна простежити до кінця 19-го століття, коли сіоністський рух, який прагнув створення єврейської держави в Палестині, почав набирати силу.

Держава Палестина — де-юре незалежна частково визнана держава на Близькому Сході, що знаходиться в процесі створення. Незалежність Держави Палестину станом на кінець липня 2019 року визнали 138 із 193 держав-членів ООН

Палестинський народ має невід’ємне право на самовизначення і справедливе вирішення конфлікту. Цю позицію визнає міжнародне співтовариство через дії різних органів та установ ООН. Проте рік у рік експерти зазначають, що ситуація на окупованих палестинських територіях лише погіршується. Поточний конфлікт є логічним наслідком цієї тривалої тенденції.

На початку XIX століття, у зв’язку з гоніннями євреїв в Європі, виникла ідея сіонізму. Основна концепція цього руху полягає в тому, що євреї не просто прихильники іудаїзму, але і народ, який має право на власну державу. Їхньою історичною батьківщиною євреї вважали Османську Палестину, де ще до нашої ери існувало юдейське царство.

Єврейські сім’ї почали оселятися в Палестині і придбовали земельні ділянки від арабських феодалів, що призвело до зіткнень з місцевим населенням. Арабські жителі реагували негативно на це.

Після закінчення Першої світової війни, коли Османська імперія розпалася, територія Палестини перейшла під контроль Великобританії. Британці сприяли єврейській імміграції до Палестини, сподіваючись здобути підтримку цієї групи. Особливо активний потік єврейських переселенців був під час Голокосту.

У 1947 році Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення про поділ Палестини на дві окремі держави – єврейську та арабську, а місто Єрусалим мало стати міжнародним. Цей план був прийнятий єврейськими лідерами, але відхилений арабською стороною і так і не був реалізований.

Створення Ізраїлю і наслідки

У 1948 році британська колоніальна адміністрація в Палестині оголосила про своє відступлення, і в такому контексті єврейські лідери оголосили про створення держави Ізраїль.

Проте це рішення викликало протести багатьох палестинців, і розпочалася війна. Сусідні арабські держави вторглися в регіон, ведучи зі Ізраїлем бойові дії.

Сотні тисяч палестинців були виселені зі своїх домів або бігли від насильства. Цей період став відомим як “Аль-Накба” або “Катастрофа” для палестинського народу.

Наступного року бойові дії завершилися припиненням вогню, і на той момент Ізраїль контролював більшу частину території.

Йорданія окупувала території, які отримали назву Західний берег, а Єгипет захопив сектор Газа.

Місто Єрусалим було розділене між Ізраїлем на заході та Йорданією на сході через контрольну лінію.

Оскільки мирну угоду так і не вдалося досягти через взаємні обвинувачення обох сторін, протягом наступних десятиліть тривали бойові дії.

В стані постійної війни, “або ні війни ні миру“

У 1967 році відбулася подія, відома як Шестиденна війна, коли армія Ізраїлю знову перемогла сили Єгипту, Сирії, Йорданії та Іраку. Під час цього конфлікту Ізраїль захопив контроль над Єрусалимом, Сектором Газа, Синайським півостровом та частинами території Сирії. У 1980 році Ізраїль оголосив Єрусалим своєю столицею, але ООН визнають це дійство незаконним.

У 1973 році відбулася ще одна війна між Ізраїлем та арабськими країнами. Основною причиною цього конфлікту було бажання Єгипту та Сирії відновити території, які вони втратили кілька років тому. Як і в минулі рази, арабські країни в цьому протистоянні зазнали поразки.

Війна судного дня

У 1973 році відбулася наступна війна між Ізраїлем і арабськими країнами. Основною причиною цього нового конфлікту було прагнення Єгипту та Сирії відновити території, які вони втратили кілька років тому. Як і у попередніх випадках, арабські країни зазнали поразки.

У 1978 році завдяки посередництву США між Ізраїлем і Єгиптом була укладена мирна угода, яка передбачала повернення Єгипту Сінайського півострова. У наступні роки були укладені схожі угоди з іншими арабськими країнами.

Мирна угода, чи підготовка до віни?

У 1993 році після напруженого конфлікту між Ізраїлем та палестинцями була укладена угода, яка призвела до створення Палестинської автономії. Проте як з одного, так і з іншого боку, було багато опонентів цього документа, що спричинило протести і акти тероризму. Наприкінці двох років після підписання угоди прем’єр-міністра Ізраїлю Іцхака Рабіна було застрелено в Тель-Авіві.

У 2000 році відбулася друга інтифада, під час якої загинуло кілька тисяч палестинців і ізраїльтян. У 2005 році Ізраїль вивів свої війська з Сектору Газа і евакуював кілька тисяч євреїв, але це не призвело до зменшення напруженості. Після перемоги ХАМАСу на виборах у Секторі Газа регулярно відбувається обстріл ізраїльських територій. Ізраїль відповідає військовими операціями, під час яких гинуть не лише бойовики, але і мирні цивільні жителі.

Що таке Сектор Газа?

Сектор Газа – це напіванклав, затиснутий між територією сучасної Держави Ізраїль, територією Єгипту та Середземним морем. Незважаючи на мізерну територію завдовжки близько 41 км і завширшки 6-10 км (всього 360 квадратних кілометрів), його населення становить близько 2,3 мільйона людей. Для порівняння, площа Києва становить 840 квадратних кілометрів.

Сектор Газа, формально, є однією з двох основних частин так званих палестинських територій. Ці території є залишками історичної Палестини, які не ввійшли до складу сучасного Ізраїлю та залишилися під владою арабів-палестинців. Друга частина сучасної Палестини – це Західний берег річки Йордан, який відокремлений від Сектору Газа територією самого Ізраїлю.

Газа

На території Сектору Газа знаходяться кілька окремих поселень та міст, найбільшим із них є саме місто Газа. Ізраїль контролює повітряний простір над Сектором та його берегову лінію. Крім того, Ізраїль і Єгипет фактично визначають, які товари можуть потрапляти до Сектору, запобігаючи надходженню зброї. Однак зброя все одно потрапляє до Сектору через контрабандні маршрути через територію Єгипту.

Цікаво, що саме Ізраїль забезпечує Сектор Газа електроенергією, водою та значною кількістю продовольства та інших гуманітарних товарів. Але загалом, Сектор перебуває в справжній блокаді, і це має серйозний вплив на економічне становище тамтешнього населення. За оцінками, близько 60% дорослого населення не може знайти роботу, і приблизно 80% населення Гази залежить від міжнародної допомоги, отримуючи щодня продовольчу допомогу.

 

Щит Ізраїлю: як працює система ППО “Залізна баня”

Систему протиповітряної оборони “Залізна баня” Ізраїль вперше прийняв на озброєння 10 років тому. Проте використання цієї системи стало настільки інтенсивним, як ніколи раніше, особливо в останні роки. Як саме ця система працює?

“Залізна баня” – це система протиповітряної оборони, призначена для перехоплення та знищення ракет та артилерійських снарядів, що летять в напрямку Ізраїлю. Вона використовує сучасні технології та супутникове спостереження для виявлення загроз та автоматичної реакції на них.

Основним компонентом “Залізної бані” є ракети перехоплення, які запускаються у відповідь на ракетну загрозу. Ці ракети летять у напрямку ворожої ракети та знищують її до досягнення цілі. Система також включає в себе різноманітні сенсори та радари для виявлення та слідкування за об’єктами у повітрі.

“Залізна баня” стала важливим компонентом оборони Ізраїлю в умовах постійної загрози ракетними нападами та артилерійською вогневою підтримкою.

Що зараз коїться?

Напруженість між Ізраїлем і палестинцями, що проживають у Східному Єрусалимі, Газі та на Західному березі, залишається на високому рівні.

В секторі Газа домінує палестинська бойова група під назвою “Хамас”, яка вже неодноразово вступала у конфлікти з Ізраїлем. Щоб запобігти постачанню зброї ХАМАСу, Ізраїль та Єгипет строго контролюють кордони сектору Газа.

Палестинці, які проживають в секторі Газа та на Західному березі, стверджують, що вони страждають через дії Ізраїлю та обмеження, які на них накладаються. З іншого боку, Ізраїль стверджує, що його дії спрямовані на захист від палестинського насильства.

Що таке ХАМАС?

ХАМАС – це одне з численних угруповань в рамках палестинського Руху Опору, яке було засноване досить нещодавно – у 1987 році. Скорочення “ХАМАС” є абревіатурою від повної арабської назви “Харакат аль-мукавама аль-Ісламія”, що перекладається як “Ісламський Рух Опору”.

ХАМАС поєднує в собі риси ісламської ідеології з національно-визвольними палестинськими прагненнями. З одного боку, ця організація підтримує ідеї шаріату (ісламського закону). Проте основною метою діяльності ХАМАС є знищення держави Ізраїль як такої.

У своїй ідеології ХАМАС визнає будь-якого єврея, включаючи цивільних осіб, ворогами і вважає, що їх слід знищити. В словах одного з засновників ХАМАС, шейха Ахмеда Ясіна, “Звільнення всієї Палестини від моря до Йордану – наша стратегічна мета, і немає мети святіше і важливіше.”

Згідно ідеології ХАМАСу, будь-який “сіоніст” (ізраїльтянин, незалежно від статусу армійського службовця) розглядається як ворог, якого треба знищити.

Вторгнення ХАМАСА якого ніхто не очікував

7 жовтня 2023 року бойовники ХАМАС прорвали кордон між сектором Газа та Ізраїлем і розпочали захоплення прикордонних ізраїльських містечок. Також вони запустили сотні ракет у бік великих міст, таких як Тель-Авів, і як мінімум 100 ізраїльтян потрапили в полон.

Несподівана атака терористів з ХАМАС на Ізраїль призвела до вибуху конфлікту та введення країни в стан війни. За кілька годин стало очевидним, що війська зуміли подолати початковий шок і перехопити ініціативу.

ХАМАС раптово атакував Ізраїль із повітря, суші та моря. Сирени повітряної тривоги були активовані навіть на півночі Тель-Авіва, а системи “Залізний щит” працювали в Єрусалимі.

З моменту початку раптового нападу в Ізраїлі загинуло близько 900 людей, у тому числі 260 людей, убитих бойовиками ХАМАСу на музичному фестивалі.

Одночасно з запуском тисяч ракет, озброєні бойовики вибили роздільний паркан та вторглися з сектора Газа до прикордонних ізраїльських поселень. Вони тероризували мирних жителів і відкривали вогонь на ізраїльських солдатів.

Подібна ситуація із раптовим нападом сталася майже повністю спонтанно. Ізраїльтяни відзначають свято Сімхат Тора – один із найрадісніших днів в єврейському календарі.

Аналогічна ситуація виникла і 50 років тому, коли також передбачалося, що спецслужби Ізраїлю зможуть запобігти великому нападу або вторгненню. В провал розвідки тоді схоже, нагадувала прем’єр-міністру Голде Меїр. Тепер уряд Біньяміна Нетаньяху також може стати перед серйозними труднощами. Його прихильники сподівалися, що Нетаньяху і його “яструби”, включаючи міністра національної безпеки Ітамара Бен-Гвіра, приймуть більш рішучу позицію відносно палестинців і відповідатимуть на загрози з сектора Газа.

ХАМАС оголосив, що його бойовики взяли в полон кількох ізраїльтян і оприлюднили відео, на якому видно, як бойовники тягнуть кров’яні тіла солдатів по землі і стоять над їхніми трупами. Заявляється, що серед заручників є високопоставлені ізраїльські офіцери.

Наразі важко підтвердити достовірність цього відео, але терористи дійсно проявляють інтерес до захоплення ізраїльтян. Схожа ситуація мала місце і в 2006 році, коли ХАМАС утримував в полоні солдата Гілада Шаліта протягом п’яти років перед його обміном на більше ніж 1000 палестинців, які перебували у в’язницях Ізраїлю.

Події, які відбулися 7 жовтня 2023 року, свідчать про те, що Ізраїль продовжує мати справу з конфліктом, який супроводжує його з часу створення держави у 1948 році. Поточний удар сильно позначився на самооцінці країни і може призвести до тривалих соціальних і політичних турбулентностей в Ізраїлі. “Ізраїльтяни дуже потрясені”, – зауважує Юваль Шані, професор міжнародного права Єврейського університету в Єрусалимі, у інтерв’ю The New York Times.

Ізраїль переживає складний період кризи. Ескалація конфлікту виникла в найнесприятливіший момент для країни, коли відбуваються найбільші протести в історії її існування через пропозицію прем’єр-міністра Нетаньяху послабити Верховний суд. Сам Нетаньяху також опинився під великим тиском через судовий процес з питань корупції.

Протести, які обвинувачують Нетаньяху в спробі захоплення влади, розкололи ізраїльське суспільство і призвели до заворушень навіть всередині ізраїльської армії. Сотні резервістів в знак протесту проти реформи судової системи загрожували припинити добровільну службу.

Ізраїль і ХАМАС періодично втягуються в військові конфлікти, починаючи з моменту, коли ісламістська група в 2007 році захопила контроль над сектором Газа, вигнавши ФАТХ-сили, які підтримували Палестинську автономію. Передбачені попередні припинення вогню сповільнювали значні бойові дії в минулих етапах конфлікту, але перемир’я завжди залишалося крихітним.

Кожна попередня угода передбачала тимчасовий період спокою. Однак основні корені конфлікту рідко зазнають вирішення. Це створює підґрунтя для подальшого наростання напруги.

Нові статті