Як стати більш відкритою людиною

09.06.2024   15:21    115

Під замкнутістю психологи розуміють недостатній розвиток в людях навички спілкування. Замкнута людина не вміє і не любить спілкуватися, за можливості намагається уникати соціальних контактів, особливо близьких. А вже про те, щоб впустити людей у своє життя по-справжньому і зовсім не може бути й мови. Такий можливий розвиток подій викликає у закритої людини тривогу, відчуття незахищеності і навіть небезпеки. Тому дійсно комфортно такі люди почувають себе лише наодинці з собою, а вихід у соціум — це свого роду стрес.


На перший погляд, в цьому немає нічого жахливого, адже всі ми різні: є екстраверти, а є й інтроверти. Зрештою, якщо людині комфортно жити в самоті, це її право.

Ех, якби все було так просто! Насправді, замкнутість — це майже завжди наслідок якихось психологічних травм, які часто йдуть з дитинства, а також невпевненості і страхів. А все це, якщо подивитися на ситуацію глобально, позначається на якості життя в негативну сторону. Замкнута людина відчуває труднощі при досягненні кар’єрних висот навіть при наявності виражених здібностей і талантів. Їй складно влаштовувати особисте життя, оскільки це вимагає активної комунікації. З цієї причини від замкнутості, вважають психологи, слід позбавлятися. Особливо якщо ви бачите, що ваше життя йде не так, як вам би хотілося. Для цього слід спочатку визначити причини, які не дають вам бути собою серед інших людей, а потім спробувати їх нівелювати. Серед тих, які найбільш часто зустрічаються:




Психічна травма

Замкнута людина може уникати спілкування внаслідок пережитого раніше (часто в дитинстві) травмуючого досвіду. Вона зазнала поразки, намагаючись вибудувати значущий для себе соціальний контакт. В результаті їй відмовили, посміялися або навіть викликали на конфлікт. І тут теж потрібна допомога фахівця, щоб зруйнувати установку, яка обіцяє повторення негативної ситуації, якщо людина знову піде на контакт з соціумом.




Батьківська нелюбов

Недоотримана увага і любов батьків у дитинстві не дозволяє людині адекватно вибудувати свою самооцінку. Спосіб вирішення проблеми лежить через терапію у психолога, який допоможе людині знайти і полюбити себе, а вже потім і навколишній світ.

Немає напрацьованого досвіду спілкування

Що говорити, як говорити, як вибрати тему для розмови? Ці питання серйозно спантеличують людину, яка в силу якихось життєвих обставин просто не звикла спілкуватися. Наприклад, ця проблема може виникнути у тих, чия професійна діяльність не пов’язана з соціальними контактами. У людини просто немає належного досвіду для побудови грамотної комунікації. Тут порада буде одна — робити те, чого не робили раніше. Виходити із зони комфорту і починати спілкуватися. Звичайно, відразу все гладко не буде. Але завжди тримайте в голові, що спілкування — це навик, який можна придбати!

Психологічні комплекси

Вони є у всіх людей, але у замкнутій людині гіпертрофовані масштаби. Уявні та реальні недоліки зовнішності, низький соціальний статус, малий заробіток — приводом комплексувати може стати будь-які обставини. Але підсумок один — людина закривається від світу. І щоб змінити установку, їй потрібно вчитися бачити і приймати свої позитивні сторони.

Невпевненість

Якщо людині здається, що вона недостатньо хороша, важко очікувати схвального ставлення з боку оточуючих. Але уникати проблеми не вихід. А реальним виходом може стати напрацювання цієї самої впевненості в собі через освоєння нових професій, хобі, усмішки, дружелюбність, пошук комфортного кола спілкування. А також через використання психотехніки, які піднімають самооцінку, про які вам може розповісти психолог на консультації.