Росія обманом заманила дівчат з Африки на свої військові заводи в Татарстані, аби вони збирали “Шахеди” для ударів по Україні. Про це йдеться у журналістському розслідуванні Associated Press.

Щоб вирішити проблему гострої нестачі робочої сили, Росія вербує жінок віком 18-22 років з таких країн, як Уганда, Руанда, Кенія, Південний Судан, Сьєрра-Леоне та Нігерія, а також із південноазіатської країни Шрі-Ланка. Також росіяни намагаються вербувати дівчат в інших країнах Азії та в Латинській Америці.

Реклама в соціальних мережах обіцяла молодим африканкам безкоштовний квиток на літак, гроші та далеку пригоду в Європі. Аби взяти участь було достатньо пройти комп’ютерну гру і тест на знання 100 слів російської лексики. 

Але замість навчання та роботи в туристичній чи ресторанній галузях, дівчата опинилися в степах Татарстану на заводі, що виробляє дрони іранської розробки, якими Росія бомбардує Україну.

В інтерв’ю Associated Press деякі жінки скаржилися на довгі години роботи під постійним наглядом, на порушення обіцянок щодо зарплати та щодо сфери навчання. Також їх змушують працювати з їдкими хімікатами, від яких на шкірі з’являються плями та свербіж.

За даними розслідування, разом з місцевими російськими студентами на заводі “Шахедів” в Алабузі змушені працювати близько 200 африканських жінок. При цьому рівень їхньої кваліфікації залишає бажати кращого.

“Я насправді не знаю, як робити безпілотники”, — сказала одна африканка, яка покинула роботу вдома та прийняла пропозицію Росії.

Загалом журналісти змогли поспілкувалася з півдюжиною африканських жінок, які опинилися там, і відстежили сотні відео в онлайн-програмі найму під назвою “Alabuga Start”, щоб з’ясувати, що відбувається на заводі.

Працівники перебували під постійним наглядом у своїх гуртожитках і на роботі, робочі години були довгими, а зарплата була нижчою, ніж очікувала співрозмовниця видання — ці деталі підтвердили три інші жінки, опитані AP.

Спочатку дівчатам обіцяли по 700 доларів на місяць, але згодом обіцянку зменшили до “понад 500 доларів”. Робітниця, яка збирала планер, сказала, що вартість проживання, авіаквитків, медичної допомоги та уроків російської мови вираховується з її зарплати, і того, що лишається, ледь вистачає на базові речі, як-от проїзд в автобусі.

З африканськими жінками “жорстоко поводяться, як з ослами, що стали рабами”, — сказала співрозмовниця видання. При цьому дівчина поскаржилася, що банківські санкції проти Росії ускладнили надсилання грошей додому. Але інша працівниця фабрики сказала, що вона могла надсилати своїй родині до 150 доларів на місяць.

Дефіцит робочих рук в Росії 

Як писав , російська військова промисловість страждає від гострого дефіциту кваліфікованих робітників. У січні президент Росії Володимир Путін похвалився тим, що “лише за останні півтора року в оборонному секторі було створено понад півмільйона робочих місць”. Проте створення робочих місць не означає, що всі вони були зайняті новими працівниками.

Згідно аналізу BBC, протягом одного місяця цього літа з’явилося близько 90 000 оголошень про роботу в оборонній промисловості із заробітною платою, значно вищою за середню. Наприклад, існує близько 18 600 вакансій для операторів верстатів з числовим програмним керуванням, але на ці посади надійшло лише 600 резюме.