Ранній людський вид, ймовірно, використовував природно гостре каміння ще до того, як навчився виготовляти власні інструменти, стверджує нова гіпотеза, що потенційно відсуває початок кам’яної технології на мільйони років назад.

Розвиток гострих кам’яних знарядь понад три мільйони років тому дав змогу першим людям ефективніше добувати їжу як тваринного, так і рослинного походження. Цей прорив відіграв ключову роль у зростанні людського мозку й поклав початок технічному поступу, який триває й досі. Але як саме зародився процес виготовлення цих інструментів, відомий як «відбивання» (англ. knapping)?

Нову гіпотезу про походження кам’яної технології запропонували дослідники з Музею природної історії Клівленда. Докторка Емма Фінстоун, асоційована кураторка та стипендіатка кафедри людського походження імені Роберта Дж. та Ліннет Е. Фріц, разом з дослідниками-дописувачами докторкою Мішель Р. Беббер та доктором Метіном І. Ереном (обоє також професори Кентського державного університету), очолили команду з 24 науковців, яка опублікувала свої висновки в журналі Archaeometry.

Переосмислення «Еврика!»-моменту

«Я не думаю, що це був момент “Еврика!”, коли гомініни вперше навмисно чи випадково зробили гострий уламок каменю, а потім почали шукати, що ним можна розрізати», — каже Ерен. «Немає сенсу виготовляти гострі кам’яні інструменти, якщо вже немає потреби щось різати».

Приклади природно створених гострих базальтових уламків

Нову гіпотезу пояснюють тим, що задовго до того, як ранні люди навчилися виготовляти кам’яні інструменти, вони вже користувалися природно гострим камінням, яке виникало внаслідок геологічних процесів (наприклад, удари каменів у річковому руслі) або біологічної активності (наприклад, витоптування каміння тваринами). Попередні дослідження вважали, що такі природні гострі камені — так звані «натуроліти» — рідкісні в природі.

Але нове дослідження це заперечує. Завдяки польовим роботам по всьому світу та аналізу наукової літератури, Фінстоун, Беббер, Ерен та їхні колеги показали, що гостре каміння утворюється у великій кількості в найрізноманітніших умовах і може бути набагато поширенішим, ніж раніше вважали археологи.

«У деяких місцях природа створює сотні чи навіть тисячі таких каменів», — каже Беббер, яка спостерігала таке явище під час польових досліджень в Омані. «Це вражає… природні “ножі” ймовірно були легкодоступні для наших предків-гомінінів».

Ранній доступ до природних інструментів

Польові дослідження Фінстоун у Кенії показують, що місця обробки їжі давніми гомінінами часто розташовані поблизу природних джерел каміння. «Гомінін міг просто підібрати природно гострий камінь і використати його для розчленування туші або обробки рослин, що були недоступні без інструментів», — пояснює вона.

Лише після того, як ранні люди почали активно користуватися такими природними інструментами, виник еволюційний тиск на виготовлення власних кам’яних знарядь. Наприклад, мотивацією для відбивання могло бути подолання проблеми обмеженої кількості таких каменів у деяких регіонах або прагнення вдосконалити «винахід природи», створюючи уламки з потрібними характеристиками, замість марнування часу на їх пошук.

«Це — найекономніша (парсимоніальна) гіпотеза щодо походження кам’яної технології гомінінів на сьогодні», — каже Ерен. «Але простота — не завжди правда. Археологам тепер слід перевірити нашу гіпотезу й шукати докази використання натуролітів гомінінами у період від 3 до 6 мільйонів років тому. Це захоплююча перспектива… якщо виявиться, що гомініни використовували природно гостре каміння як ножі, то археологічний літопис стане значно давнішим».

portaltele.com.ua