У віддаленій частині Гавайського архіпелагу, де люди бувають украй рідко, вчені зафіксували несподівану картину: літній «дитячий сезон» морських птахів буквально змінює правила гри для хижаків океану. Молоді птахи, які лише вчаться літати, приваблюють тигрових акул до невеликих піщаних острівців — і це змушує інших акул переглядати свої маршрути та звички.
Дослідження, проведене командою під керівництвом Хлої Бландіно з Гавайського університету в Маноа та Інституту морської біології, показало: навіть у дикій природі існує своя «ієрархія», і вона чітко проявляється в русі хижаків.

Атол, де все вирішує сезон
Французькі Фрегатні Мілини — це кільцеподібний атол далеко на північний захід від основних Гавайських островів. Його мілка лагуна оточена рифом завдовжки понад 50 кілометрів, а крихітні піщані острівці слугують місцем гніздування для тисяч морських птахів. Тут же відпочивають зелені морські черепахи та гавайські тюлені-монахи.
На початку літа пташенята масово залишають гнізда. Перші години й дні вони часто проводять на поверхні води, незграбно плаваючи й намагаючись злетіти. Для великих акул це легка здобич.
Тигрові акули виходять на полювання
Саме в цей період тигрові акули починають концентруватися поблизу острівців. За словами Бландіно, влітку вони цілеспрямовано патрулюють прибережні зони, полюючи на молодих птахів. Це створює небезпечне середовище для інших видів акул, які можуть самі стати жертвами більшого хижака.
Вчені простежили за поведінкою 128 акул різних видів, використовуючи акустичні мітки. Протягом понад двох років дослідники фіксували, де й коли з’являлися акули — влітку, під час сезону пташенят, і взимку.
Хто поступається, а хто пристосовується
Сірі рифові акули влітку практично зникали з небезпечних зон біля острівців, хоча риби там вистачало. Вони поверталися лише після завершення сезону птахів. Це класичний приклад стратегії виживання: краще відмовитися від зручного місця полювання, ніж ризикувати життям.
Галапагоські акули поводилися інакше. Вони частково перетиналися з тигровими, але змінювали час активності — частіше з’являлися вночі або переміщалися в інші частини лагуни. Таким чином вони «ділили простір у часі», уникаючи прямих зіткнень.
Птахи як ключ до балансу екосистеми
Дослідження показало, що річ не в нестачі риби: її кількість у лагуні та за межами рифу залишалася стабільною. Саме присутність тигрових акул, приваблених альтернативною здобиччю — пташенятами, — змінювала розподіл інших хижаків.
Морські птахи, по суті, з’єднують сушу й океан. Вони приносять поживні ресурси з відкритого моря на маленькі острови, а за ними слідують великі хижаки. Далі запускається ланцюгова реакція, яка впливає на всю екосистему.
Крихкі острови — крихкий баланс
Ситуацію ускладнює клімат. У 2018 році ураган Walaka повністю змив один із ключових піщаних острівців атолу. Такі події змушують птахів змінювати місця гніздування, а акул — втрачати звичні «точки полювання».
Хоча Французькі Фрегатні Мілини входять до складу заповідника Papahānaumokuākea і майже не зазнають впливу людини, природа тут залишається динамічною й непередбачуваною.
Чому це важливо
Робота, опублікована в журналі Ecosphere, показує: навіть дрібні сезонні зміни — як поява пташенят — можуть перерозподіляти сили серед морських хижаків. Зміни чисельності птахів або зникнення островів можуть мати далекосяжні наслідки для поведінки акул і здоров’я всієї екосистеми.
Іншими словами, щоб зрозуміти життя океану, іноді варто подивитися на маленький піщаний острів і пташеня, яке вперше торкається води.
12 