Нове геологічне дослідження змінює уявлення про те, коли саме відбулося одне з ключових тектонічних зіткнень, що вплинуло на формування Анд. На основі аналізу давніх вулканічних порід у Північних Андах учені дійшли висновку, що важливі етапи зближення тектонічних плит могли завершитися значно раніше, ніж вважалося раніше.

Робота, опублікована в журналі Earth and Planetary Physics, пропонує переглянути часову шкалу формування регіону, який охоплює території сучасної Центральної та Південної Америки. Згідно з результатами дослідження, основна фаза зіткнення, ймовірно, завершилася до приблизно 10 мільйонів років тому, що змінює попередні оцінки еволюції Анд.

Дослідження очолили Віктор П’єдраїта та J. Li, які зосередилися на зразках із вулканічної провінції Комбія в центральній Колумбії. Ці породи сформувалися в пізньому міоцені, приблизно 12–6 мільйонів років тому, коли тектонічна активність у регіоні ще тривала.

Саме вулканічні породи є особливо цінними для таких досліджень. Вони швидко застигають після виверження, зберігаючи в собі своєрідний «геологічний знімок» умов, що існували в момент їх утворення. Це дозволяє вченим відновлювати історію рухів земної кори з високою точністю.

Щоб розібратися в тектонічних процесах минулого, дослідники застосували метод аналізу магнітної структури порід. Він дозволяє вивчати орієнтацію магнітних мінералів усередині каменю та відрізняти первинні сліди формування від пізніших деформацій, спричинених рухом плит.

За словами дослідників, вулканічні породи здатні зберігати надзвичайно детальну інформацію про геологічні процеси. Їхня магнітна структура допомагає визначити, коли саме відбувалися деформації — до, під час чи після їхнього формування.

Результати показали, що значна частина досліджених порід зберегла первинні магнітні сигнали, пов’язані з рухом магми або вулканічними потоками. Це свідчить про те, що в пізньому міоцені регіон уже не зазнавав масштабних тектонічних змін. Лише в окремих місцях зафіксовано слабкі ознаки деформацій.

Отже, основні процеси стискання земної кори та колізії плит, пов’язані з формуванням Анд, імовірно, відбулися раніше — у період олігоцену та середнього міоцену. До моменту утворення досліджених вулканічних порід тектонічна активність уже значно знизилася та стала локалізованою.

Ці висновки дозволяють уточнити сучасні моделі формування Анд і краще зрозуміти, як взаємодія тектонічних плит формувала рельєф Південної Америки. Крім того, дослідження підкреслює важливість магнітних методів аналізу для відтворення геологічної історії регіонів вулканічного походження.