9
У гірському містечку Еквадору вчені вивчають людей із синдромом Ларона, адже серед них надзвичайно рідко трапляються рак і діабет, що може відкрити нові можливості для медицини.
Чому синдром Ларона зацікавив учених у всьому світі?
У гірському містечку Піньяс на півдні Еквадору мешкає незвично велика кількість людей із синдромом Ларона — рідкісним генетичним порушенням, через яке зріст не перевищує приблизно 1,2 метра. Саме ця особливість привернула увагу міжнародних дослідників, які шукають нові способи профілактики раку. Про це пише BBC News .
Важливо! У світі офіційно відомо лише про 840 людей із синдромом Ларона, і більшість із них живе саме в південних провінціях Еквадору.
Містечко Піньяс. Фото: BBC
Сестри-близнючки Марія Луїса Ромеро та Марія дель Сісне живуть із цим синдромом усе життя. Вони кажуть, що підтримка одна одної допомогла їм впоратися з труднощами, які виникають через рідкісне захворювання.
«Ми завжди сильні, ми об’єднуємо свої сили, і одна захищає іншу», — розповіла Марія Луїса.
Ендокринолог Хайме Гевара вивчає синдром Ларона вже понад 40 років. За його словами, дослідники намагаються зрозуміти, чи можна відтворити захисний ефект цього стану за допомогою ліків або спеціального харчування.
Як рідкісний синдром може допомогти запобігати раку?
У межах 22-річного дослідження вчені спостерігали близько 100 людей із синдромом Ларона та понад 1600 їхніх родичів звичайного зросту. За весь цей час серед пацієнтів із синдромом не виявили жодного випадку діабету та лише один випадок нефатального раку, тоді як у контрольній групі рак діагностували у 17% людей.
Сестри-близнючки Марія Луїса Ромеро та Марія дель Сісне. Фото: BBC
«Це змусило нас зрозуміти, що ми не є повністю захищеними від цих хвороб. Нам потрібно дбати про себе, займатися фізичною активністю та стежити за харчуванням», — сказала Марія дель Сісне.
Дослідники вважають, що ключову роль відіграє дуже низький рівень гормону IGF-1, який у звичайних умовах стимулює ріст клітин. За однією з гіпотез, саме IGF-1 може перешкоджати природній загибелі ракових клітин, тому його дефіцит знижує ризик онкології.
