Довіра до науки не обов’язково означає відмову від віри в надприродне. Американське дослідження показало, що серед людей, які зберігають зв’язок із релігією, поєднання раціоналістичного світогляду та незалежності від релігійних авторитетів може бути пов’язане з сильнішою вірою в привидів, прокляття й магію.

Соціологи Пол Фроуз із Університету Бейлора, Ісая Кінг з Університету Карсон-Ньюмена та Жуйцянь Лі з Американського університету проаналізували відповіді 1812 дорослих учасників опитування Baylor Religion Survey за 2025 рік. Дані збирали онлайн і поштою із січня до березня, а результати зважили для кращої відповідності дорослому населенню США.

Дослідники вивчали явище, яке назвали «секулярним раціоналізмом». Воно поєднує переконання, що наука є способом пояснення всіх аспектів світу, опору на розум і особистий досвід у моральних питаннях, самостійне тлумачення духовних учень та відсутність інтересу до релігійних дискусій.

Високий рівень такого раціоналізму не обов’язково означав відмову від релігії. Деякі учасники продовжували вірити в Бога, належали до релігійних спільнот і відвідували богослужіння.

Науковці окремо оцінювали віру в чудеса, магію та повсякденні забобони. До категорії магічних переконань зарахували віру в привидів, прокляття, духів, що вселяються в предмети, спілкування з померлими, передбачення майбутнього та магію. Забобони охоплювали, зокрема, звички уникати певних слів, щоб не наврочити бажаний результат.

Виявилося, що вищі показники секулярного раціоналізму пов’язані з меншою вірою в чудеса, але водночас — із сильнішими магічними переконаннями та забобонами. Проте цей зв’язок був помітний передусім серед людей, які зберігали релігійні зв’язки. Серед невіруючих, людей без релігійної належності та тих, хто ніколи не відвідував богослужінь, аналогічної закономірності чітко не виявили.

За словами Лі, серед людей, які вірили в Бога, приблизно 40% прихильників секулярного раціоналізму схилялися до магічних переконань. Серед тих, хто не поділяв такого світогляду, цей показник становив 19%.

Дослідники припускають, що важливу роль відіграє ставлення до релігійних авторитетів. Релігійна спільнота може визнавати чудеса, але водночас засуджувати ворожіння чи спроби спілкування з привидами. Людина, яка самостійно визначає свої духовні переконання, може приймати й ті надприродні ідеї, які її релігійна спільнота не схвалює.

Втім, результати не доводять, що довіра до науки спричиняє магічне мислення. Дослідження також не перевіряло рівень наукових знань чи здатність учасників до логічного мислення. Крім того, опитування охоплювало лише дорослих американців і відображало їхні погляди в один конкретний період. Автори зазначають, що деякі групи для порівняння були невеликими.

Щоб зрозуміти, як змінюються надприродні переконання разом зі ставленням до релігії, потрібні тривалі дослідження тих самих людей. Результати роботи опубліковано в журналі Social Forces.