Сильна спека може не лише виснажувати організм, а й негативно впливати на психічне здоров’я. Вона порушує сон, ускладнює контроль над емоціями та може підвищувати вразливість людини до серйозного психологічного стресу. Нове дослідження виявило температурні пороги, за яких спека пов’язана зі збільшенням кількості суїцидальних думок.

Роботу провели науковці Джорджтаунського університету та Світового банку. Вони проаналізували дані репрезентативного дослідження за участю майже 7500 дорослих жителів Бангладеш. Одним із ключових висновків стало те, що порушення сну може відігравати значну роль у зв’язку між високою температурою та суїцидальними думками.

За якої температури зростає ризик

Зв’язок між температурою та суїцидальними думками ставав статистично значущим за 28 °C, а найсильнішим був за 35 °C. Такі температури влітку в Бангладеш є звичним явищем.

За температури 35 °C майже 30% загального зв’язку між спекою та ризиком суїцидальних думок пояснювалося погіршенням якості сну. Порушення емоційної регуляції відповідало за меншу, але також статистично значущу частку — 1,8%. Разом ці два чинники пояснювали приблизно третину виявленого зв’язку.

Як проводили дослідження

Учасників опитували двічі: узимку, у січні–лютому 2024 року, та в розпал літа, у травні–червні того самого року. Оскільки в обох опитуваннях брали участь ті самі люди, дослідники могли порівняти зміни їхнього психологічного стану між сезонами.

Рівень суїцидальних думок оцінювали за допомогою валідованої шкали Brief Suicide Cognitions Scale. Вона враховує такі переживання, як відчуття нестерпності власного становища, нелюбові з боку інших і неможливості розв’язати проблеми.

Вплив спеки визначали за кількістю днів із максимальною температурою від 35 °C протягом двох тижнів перед кожним опитуванням.

Результати показали помітне погіршення влітку: середній показник за шкалою суїцидальних думок зріс із 10,99 узимку до 12,96 влітку. Одночасно погіршилася якість сну та здатність регулювати емоції. Такі зміни спостерігалися в різних вікових групах, але найбільше погіршення зафіксували серед літніх людей і жінок.

Хто найбільше вразливий до спеки

Вищі показники ризику влітку спостерігалися серед людей із нижчим рівнем освіти та меншими доходами. Дослідники припускають, що це може бути пов’язано з обмеженим доступом до охолодження, роботою просто неба та житловими умовами, які не дають змоги сховатися від високих температур.

Люди з інвалідністю демонстрували стабільно підвищені показники ризику незалежно від сезону. Вищі результати за шкалою суїцидальних думок також мали безробітні порівняно з більшістю інших професійних груп.

Міські жителі виявилися вразливішими за мешканців сільської місцевості. Одним із можливих пояснень є ефект міського острова тепла: бетон та асфальт накопичують і віддають тепло, через що температура вночі залишається вищою.

Проблема не обмежується Бангладеш. Попередні метааналізи показували, що підвищення середньомісячної температури на 1 °C пов’язане зі збільшенням кількості суїцидальних випадків та інших відповідних показників на 1,5–1,7%. За прогнозами Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC), регіон, у якому розташований Бангладеш, у найближчі десятиліття зіткнеться з одними з найсильніших хвиль спеки. Водночас виявлені механізми можуть бути актуальними й для інших частин світу.

Як можна зменшити ризики

Автори дослідження вважають, що системи охорони здоров’я можуть використовувати отримані результати для розроблення профілактичних заходів. Серед можливих напрямів — моніторинг порушень сну під час хвиль спеки, покращення доступу до охолодження в домівках та програми підтримки емоційної регуляції на рівні громад.

Окрему увагу науковці приділяють архітектурним рішенням. Зокрема, зелені дахи, пасивне охолодження будівель і недорогі технології зниження температури в приміщеннях можуть допомогти зменшити теплове навантаження.

Попереднє пілотне дослідження показало, що будівлі із зеленими дахами, вкритими рослинністю, мали температуру на 3,5 °C нижчу, ніж споруди зі звичайними дахами.

Обмеження дослідження

Робота має кілька важливих обмежень. По-перше, дослідники використовували дані про температуру зовнішнього повітря, а не безпосередні вимірювання всередині будинків. У Бангладеш, де кондиціонери поширені мало, цей показник може бути відносно близьким до реального теплового навантаження в житлі, однак він не враховує індивідуальних умов.

По-друге, команда не мала даних про вологість повітря. Через це загальне теплове навантаження на учасників, особливо в умовах високої вологості та небезпечних значень температури за вологим термометром, могло бути недооцінене.

Отже, дослідження не доводить, що спека безпосередньо спричиняє суїцидальні думки. Однак воно надає нові свідчення того, що погіршення сну та труднощі з регуляцією емоцій можуть частково пояснювати цей зв’язок. Захист сну, доступ до охолодження та психологічна підтримка можуть стати дедалі важливішими складовими профілактики в умовах глобального потепління.

Результати дослідження опубліковано в журналі Environmental Research.