Не секрет, що регулярні заняття спортом дають багато переваг для психічного та фізичного здоров’я людини. Проте вчені виявили ще одну перевагу: підвищення больового порога.

Норвезькі дослідники вивчили дані 10,7 тисяч дорослих, провівши два експерименти з різницею в 7-8 років.

Добровольці погодилися опускати руки у холодну воду і намагатися тримати їх там якнайдовше.

Результати виявилися досить послідовними: ті, хто був активнішим, краще справлявся з болем від холодної води протягом більш тривалого періоду часу, а ті, хто збільшив рівень своєї активності у двох точках дослідження, також підвищив свій больовий поріг.

Фізична активність у дослідженнях, проведених з інтервалом 7-8 років, була пов’язана з більш високою переносимістю болю в порівнянні з сидячим способом життя.

За словами вчених, толерантність до болю збільшилася з вищими загальними рівнями активності і виявилася більшою у тих, хто підвищував рівень своєї активності при подальшому спостереженні.

За словами фахівців, інші фактори теж можуть відігравати істотну роль у підвищенні больового порога. Проте зв’язок з фізичною активністю досить сильний, щоб не брати її до уваги.

Вчені з’ясували, що ті, хто повідомляв про рівень регулярної фізичної активності, тримали руки зануреними у крижаній воді в середньому на 6,7 секунд довше, ніж ті, хто не тренувався.

У тих, хто регулярно займався спортом, цей показник збільшився до 16,3 секунд. Для учасників, які зафіксували високий рівень фізичної активності в обох дослідженнях, середнє значення зросло до 20,4 секунд.

Проведена робота допомогла зрозуміти, що становлення чи збереження активності лише на рівні, перевищує сидячий спосіб життя, чи позитивне зміна рівня активності з часом пов’язані з вищою переносимістю болю, на відміну малорухливого життя.

Вчених також цікавив зв’язок між фізичними вправами та хронічним болем. Попередні дослідження в цій галузі обмежені за обсягом, але передбачають взаємозв’язок між фізичною активністю та тим, як організм справляється з болем.

Надалі підвищений больовий поріг, що спостерігається у цій роботі, може знизити ризик розвитку хронічного болю у пізнішому віці. На даний момент є не так багато доказів, але вчені хочуть продовжувати дослідження.

Результати проведеної роботи підтверджують підвищений рівень фізичної активності як можливий немедикаментозний шлях до зменшення або запобігання хронічному болю, резюмували дослідники.