Палеонтологи продовжують відкривати нові подробиці про одних із найдавніших риб, що жили на Землі понад 400 мільйонів років тому. Два нові дослідження допомогли вченим краще зрозуміти еволюцію стародавніх дводишних риб — групи, яка вважається найближчими сучасними родичами наземних хребетних. Саме такі істоти стояли на початку довгого еволюційного шляху, що зрештою привів до появи тварин із кінцівками, а пізніше й людини.

Дослідження проводили міжнародні команди науковців з Австралії та Китаю. Значна частина роботи спирається на десятиліття вивчення скам’янілостей із формації Гого в Західній Австралії — одного з найвідоміших у світі місць знахідок девонських риб. Саме тут збереглися унікальні викопні рештки тварин, які мешкали приблизно 380–410 мільйонів років тому, коли планета виглядала зовсім інакше, а більшість життя все ще існувала у воді.

Особливу увагу вчених привернув загадковий фрагментарний череп стародавньої риби, знайдений у регіоні Кімберлі. Свого часу цей зразок настільки спантеличив дослідників, що вони навіть припустили: перед ними може бути невідомий раніше тип риби. Лише тепер завдяки сучасним методам сканування, зокрема комп’ютерній томографії, вдалося детально відтворити внутрішню та зовнішню будову черепа. Цифрові моделі показали складну структуру мозкової порожнини та інших анатомічних елементів. Більше того, новий аналіз дозволив з’ясувати, що попередні інтерпретації, ймовірно, були зроблені неправильно — скам’янілість розглядали перевернутою і задом наперед.

Отримані дані стали важливим доповненням до колекції викопних дводишних риб із Гого. Вивчення їхньої анатомії допомагає зрозуміти, як розвивалися ранні лопатепері риби — група, від якої походять перші чотириногі хребетні. Саме вони стали предками всіх наземних тварин із кінцівками, включно з людьми.

Паралельно інша міжнародна команда дослідників працювала з викопними рештками, знайденими на території сучасного південного Китаю. Там у породах віком близько 410 мільйонів років учені реконструювали череп раннього виду дводишної риби, яку назвали Paleolophus yunnanensis. Назва перекладається як «давній гребінь із Юньнаню». Ця знахідка дозволила зазирнути в період, коли дводишні риби тільки починали активно еволюціонувати й формувати характерні особливості, які згодом забезпечили їм успіх у девонських морях.

Дводишні риби займають особливе місце в еволюційному дереві хребетних. Вони існують на Землі вже сотні мільйонів років, і деякі їхні представники живуть і сьогодні. Одним із найвідоміших є австралійський дводишний вид, який давно привертає увагу науковців через свою близьку еволюційну спорідненість із чотириногими хребетними. Саме такі риби допомагають зрозуміти, як поступово формувалися риси, необхідні для життя поза водою.

Новий викопний череп із Китаю показує як подібності, так і відмінності з іншими ранніми видами дводишних риб, відомими науці. Порівняння з такими формами, як Diabolepis, знайденим у Південному Китаї, або Uranolophus зі США, дозволяє краще відстежити швидку еволюційну диверсифікацію цієї групи в різні періоди девону.

Разом ці відкриття допомагають скласти більш повну картину того, як виглядали і розвивалися одні з найдавніших хребетних на планеті. Дослідження дводишних риб не лише відкриває нові сторінки в історії океанів девонського періоду, а й наближає науку до відповіді на одне з ключових питань еволюції: як саме життя зробило свій перший крок з води на сушу.