Тиранозаври: канібалізм і падальництво у доісторичних гігантів

Нові дослідження показують, що тиранозаври, відомі як найнебезпечніші хижаки Мезозою, також були падальниками та канібалами. Палеонтологи з університету Орхуса використовували 3D-сканування, щоб вивчити метатарзальну кістку стопи великого тиранозавра віком понад 75 мільйонів років. На ній було зафіксовано шістнадцять слідів укусів, залишених меншим тиранозавром, що підтверджує їхню opportunistic поведінку.

Сліди укусів були розташовані на частині стопи з невеликою кількістю м’яких тканин і без ознак загоєння, що свідчить про споживання вже розкладених carcasses. Навіть тверді кістки могли стати їжею, коли інші частини тіла були з’їдені.

Магістрантка Джозефін Нільсен створила цифрову модель та 3D-друковану копію кістки для детального аналізу. Оригінальний зразок, знайдений у формації Джудіт Рівер у Монтана, зараз зберігається у Музеї динозаврів Бедлендс у Північній Дакоті.

Використання системи класифікації CM дозволяє палеонтологам точно відрізняти поверхневі подряпини від глибоких надрізів, що допомагає реконструювати поведінку тиранозаврів і їхні харчові звички.

Результати, опубліковані у журналі Evolving Earth, свідчать, що харчовий ланцюг у доісторичних екосистемах був гнучкішим, ніж вважалося. Тиранозаври не лише полювали, а й активно використовували залишки мертвих тварин, включно з іншими тиранозаврами.

Це відкриття змінює наше уявлення про тиранозаврів і їхню екологію, показуючи, що навіть грізні хижаки Мезозоюмної ери могли бути opportunistic scavengers.