
Науковці описали новий рід невеликих морських риб, які зовні майже не відрізняються від морських коників. Однак генетичний аналіз і дослідження скелетів показали: ці тварини належать до окремої еволюційної гілки. Найдивовижніше, що зразки нового роду десятиліттями зберігалися в австралійських музейних колекціях, але їхню справжню природу вдалося встановити лише тепер.

Новий рід отримав назву Australyichthys, а його представників дослідники неформально називають морськими маппетами. Описано три види: A. aegis, A. minotaur та A. paradoxus. Один із них — шоломоголовий морський маппет — має характерний куполоподібний виріст на голові.
Риби, які нагадують морських коників
Ці невеликі риби, завдовжки не більше людського великого пальця, мають багато спільних зовнішніх ознак із морськими кониками. Їхня голова нахилена донизу, хвіст може чіплятися за навколишні об’єкти, а самці мають повністю закриту виводкову сумку для виношування потомства.
Саме через таку схожість усі три види раніше відносили до роду морських коників Hippocampus. Проте зовнішність виявилася оманливою.
Дослідники встановили, що подібна форма тіла виникла незалежно в різних еволюційних лініях. Таке явище називають конвергентною еволюцією: неспоріднені або віддалено споріднені організми набувають схожих рис у відповідь на подібні умови життя.
Як риби десятиліттями залишалися непоміченими
Жодного представника Australyichthys поки що не спостерігали живим у природному середовищі. Усі сім відомих екземплярів випадково потрапили до тралових сіток або донних драг під час досліджень морського дна на глибині приблизно 50–125 метрів.
Єдиний відомий екземпляр виду A. aegis виловили ще 2006 року поблизу островів Гамб’є, біля входу до затоки Спенсер у Південній Австралії. Експедиція досліджувала невеликих морських безхребетних — брахіоподів. Через це рибу помилково внесли до колекції безхребетних Південноавстралійського музею.
Інші зразки зберігаються в австралійських наукових установах, зокрема в Австралійському музеї та Музеях Вікторії. Загалом сім екземплярів були зібрані протягом приблизно 65 років уздовж узбережжя завдовжки понад 2500 кілометрів. Нових знахідок не було майже два десятиліття.
Як комп’ютерна томографія розкрила помилку
Оскільки музейні екземпляри незамінні, науковці не могли розтинати їх для дослідження внутрішньої будови. Натомість вони використали мікрокомп’ютерну томографію — технологію рентгенівського сканування, яка дозволяє отримувати детальні тривимірні моделі навіть дуже дрібних кісток.
Порівняння скелетів із будовою справжніх морських коників виявило принципові відмінності. У морських коників є характерна система зрощених кісткових пластин, що утворюють жорстку опору для черевної частини тіла, а також кісткова коронка на голові. У представників Australyichthys немає ані цієї коронки, ані такого скелетного каркаса.
Додатковим підтвердженням став генетичний аналіз. ДНК вдалося отримати лише з одного екземпляра — A. aegis, який зберігали в етанолі. Цей спосіб консервації краще зберігає генетичний матеріал, ніж формалін. Результати секвенування показали, що новий рід не належить до морських коників, хоча є їхньою найближчою спорідненою групою.
Чому відкриття важливе
Усі три види мешкають у межах Великого Південного рифу — системи водоростевих лісів і кам’янистих рифів, що простягається вздовж південного узбережжя Австралії. Цей регіон відомий великою кількістю ендемічних видів, але його глибоководні ділянки досі недостатньо досліджені.
Науковці відносять ці риби до категорії так званих втрачених видів: їх відомо лише за кількома збереженими екземплярами, а живих особин ніхто не бачив. Це не означає, що вони вимерли. Такий статус підкреслює потребу в цілеспрямованих пошуках у природному середовищі.
Відкриття також демонструє, наскільки важливими можуть бути музейні колекції. Іноді навіть давно відомі зразки приховують невідомі науці види, а сучасні методи сканування та генетичного аналізу дозволяють нарешті розгадати їхню справжню еволюційну історію.
9 