За підрахунками аналітиків, у менш тренованих учасників ризик різкого переходу від помірної до високої тривожності під час стресового впливу був на 775% вищим, ніж у фізично підготовленіших людей. Про це повідомляє Vice.com із посиланням на нове дослідження бразильських учених.

Дослідження провели на базі Федерального університету Гояса. У ньому взяли участь 40 здорових дорослих віком від 18 до 40 років. Під час двох лабораторних сесій учасники переглядали або нейтральні зображення, або емоційно важкі — сцени аварій та насильства.

Рівень тривожності та гніву вимірювали до та після перегляду за допомогою психологічних шкал.

Окремо дослідники оцінили кардіореспіраторну витривалість учасників за прогнозованим показником VO₂max (на основі віку, статі, індексу маси тіла та звичок до фізичної активності). Після цього людей поділили на дві групи — з фізичною формою вище та нижче середнього.

Результати показали: під час перегляду стресових зображень у групи з нижчою фізичною підготовкою спостерігався значно різкіший стрибок тривожності.

Аналогічна тенденція простежувалася й щодо гніву — менш треновані учасники демонстрували сильніші емоційні реакції та більшу схильність до «вираження гніву назовні».

Ілюстративне фото: ОН Клінік

Крім того, вища фізична підготовка корелювала з нижчим рівнем так званої «повсякденної тривожності» — стабільної особистісної схильності до тривожних станів.

Автори дослідження наголошують, що вибірка була невеликою, а фізичну форму оцінювали розрахунковим методом, а не через лабораторні тести з навантаженням.

Водночас висновки узгоджуються з попередніми науковими даними: регулярні аеробні вправи допомагають організму краще адаптуватися до стресових навантажень.

У публікації зазначено, що «регулярні фізичні вправи можуть бути корисною нефармакологічною стратегією для управління гнівом».

Дослідники радять не шукати складних рішень: швидка ходьба, їзда на велосипеді або плавання — будь-яка регулярна активність, що підвищує пульс, може зробити емоційні реакції більш контрольованими.