Чому ми їмо, коли не голодні

Українська фітнес‑тренерка Аніта Луценко у новому випуску свого YouTube‑проєкту пояснила, що більшість рішень про їжу не пов’язані з фізичним голодом.

Важливо! За її словами, солодке, алкоголь чи пізні перекуси – це швидкий спосіб отримати дофамін, який тимчасово знімає напругу.

Саме тому в моменти втоми, злості або перевантаження рука тягнеться до холодильника.

Луценко наголосила: перший крок – чесно зізнатися собі, що саме стоїть за бажанням з’їсти «щось смачне». Часто це не голод, а потреба в паузі, нагороді або спроба уникнути неприємної задачі.

Точка вибору: як працює техніка паузи

Аніта Луценко дає інтерв’ю. Колаж BLIK.ua

Тренерка закликає не тікати від бажання, а зробити паузу – повільний вдих і видих. Це дозволяє повернути контроль префронтальній корі, а не імпульсу.

Далі – назвати емоцію: «я злюся», «я втомлена», «мені хочеться відпочинку». Саме момент усвідомлення запускає зміну поведінки.

Після цього Луценко радить поставити собі три запитання: що буде через 10 хвилин після того, як я це з’їм? А через годину? А завтра зранку?

Уявлення наслідків допомагає побачити різницю між короткостроковим задоволенням і довгостроковою гордістю.

Відкладений імпульс: чому це працює

Луценко пропонує не забороняти собі їжу, а сказати: «Я можу це з’їсти, але через 15 хвилин».

Поставити таймер і дати собі час. У поведінковій терапії це називається відкладеним імпульсом – більшість бажань слабшають, якщо не реагувати на них одразу.

Ці 15 хвилин можна використати на прості дії: випити теплої води, вийти на повітря, зробити кілька присідань або просто обійняти себе руками.

Тренерка наголошує: тяга – це хвиля, яка піднімається й спадає, а людина – берег, що здатен її витримати.

Тіло – союзник, а не ворог

Аніта Луценко розповідає про корисну їжу. Колаж BLIK.ua

Луценко підкреслює, що сором і самокритика не допомагають схуднути. Натомість усвідомленість і доброзичливість до себе формують нові нейронні зв’язки. Кожна пауза – це тренування нової звички, а не боротьба з їжею.

Вона закликає сприймати тіло як партнера, а не поле бою. Кожне рішення – це не про калорії, а про ідентичність: чи ти людина, яка діє за імпульсом, чи та, що вміє зробити паузу й обрати себе.

Читайте також