Європа дедалі частіше стикається з хвилями спеки, які ще кілька десятиліть тому вважалися винятковими явищами. Температурні рекорди, що цього тижня були зафіксовані від Рима до Лондона, вкотре нагадали: клімат на континенті змінюється швидше, ніж очікували багато науковців. За даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA), саме Європа стала континентом, який нагрівається найшвидше з 1990 року.

Сучасні хвилі спеки вже давно перестали бути лише сезонним дискомфортом. Вони впливають на здоров’я людей, економіку, сільське господарство та енергетичні системи. Історики клімату вважають, що справжнім «дзвінком тривоги» для Європи стало літо 2003 року. Тоді Західна Європа пережила одну з найсмертоносніших хвиль спеки в історії. Франція, Італія, Іспанія та Португалія потерпали від аномальної температури, а кількість жертв сягнула десятків тисяч. Дослідження, опубліковане у 2007 році, оцінило число «надлишкових смертей» у 16 країнах приблизно у 70 тисяч.

Після тієї катастрофи багато держав почали створювати системи реагування на спеку. Наприклад, у Франції з’явився спеціальний «план спеки», який передбачає попередження населення та захист найуразливіших груп. Але навіть такі заходи не змогли повністю зупинити проблему. У 2010 році Росія пережила рекордну хвилю спеки тривалістю 45 днів, що, за офіційною статистикою, спричинила близько 56 тисяч додаткових смертей. А вже у 2022 році, за оцінками французько-іспанського дослідження, через спеку в 35 європейських країнах померли понад 61 тисяча людей.

Якщо на початку століття основний удар припадав переважно на південь та захід Європи, то тепер екстремальна спека охоплює практично весь континент. У 2019 році температурні рекорди падали у Нідерландах, Бельгії, Німеччині та Великій Британії. Саме тоді Франція зафіксувала абсолютний рекорд у 46°C. У 2021 році рекорд Європи оновила Сицилія — в італійському місті Сіракузи температура сягнула 48,8°C.

Науковці також звертають увагу, що хвилі спеки стали приходити раніше й затримуватися довше. Якщо колись пік екстремальної температури припадав переважно на липень або серпень, то тепер рекорди фіксують уже в травні чи червні. У 2022 році Німеччина та Австрія пережили аномальну спеку ще на початку літа, а наступного року теплі періоди розтягнулися аж до вересня, посилюючи посуху в південній Європі.

Травень 2026 року також став незвичним: у Франції, Великій Британії та Португалії були побиті температурні рекорди для цього місяця. В Італії кілька великих міст навіть оголосили найвищий рівень небезпеки через спеку.

Метеорологи наголошують: хвилі спеки стають не лише інтенсивнішими, а й значно частішими. За даними Meteo-France, із 51 хвилі спеки, зафіксованої у Франції з 1947 року, 34 припали на період після 2000 року, а половина — вже після 2011-го. Подібну тенденцію підтверджує і німецько-румунське дослідження, опубліковане у 2025 році, яке охоплювало кліматичні дані за століття.

Усе це супроводжується новими історичними температурними максимумами. Велика Британія у 2022 році вперше перевищила позначку у 40°C, Німеччина ще у 2019-му зафіксувала 41,2°C, а Іспанія у 2021 році — 47,6°C.

Науковці дедалі частіше пов’язують ці процеси з глобальним потеплінням. Через зростання концентрації парникових газів атмосфера накопичує більше тепла, а це створює умови для триваліших та інтенсивніших хвиль спеки. Для Європи це означає не лише спекотніше літо, а й необхідність адаптації міст, медицини та енергетичних систем до нової кліматичної реальності.