Кожного разу, коли автомобіль гальмує, повертає або просто рухається дорогою, його шини поступово стираються, вивільняючи мікроскопічні частинки гуми. Під час дощу ці частинки змиваються з доріг у канави, річки та прибережні води, де вони можуть завдавати значно більшої шкоди морським організмам, ніж вважалося раніше.

Нове дослідження показує, що такі частинки впливають на ріст, харчову поведінку та навіть активність риб і креветок, особливо після того, як вони певний час перебувають у природному середовищі та зазнають «вивітрювання».

Невидиме, але масове забруднення

Коли мова заходить про мікропластик, зазвичай згадують пакувальні матеріали або косметичні мікрогранули. Однак автомобільні шини залишаються одним із найбільших, але менш помітних джерел забруднення.

За оцінками дослідників, знос шин може становити до половини всього мікропластику, що потрапляє як у ґрунти, так і у водні екосистеми.

Як зазначають науковці, щоденне використання транспорту можна порівняти з «стиранням гумки об поверхню планети», де замість звичайних крихт утворюються токсичні мікрочастинки.

Що містять автомобільні шини

Шини — це складні вироби, які містять не лише гуму, а й синтетичні полімери, хімічні добавки та метали. У процесі зношування всі ці компоненти потрапляють у довкілля.

Більшість попередніх досліджень вивчали нові матеріали шин, але не ті частинки, які реально утворюються під час щоденного використання на дорогах. Саме тому реальний масштаб проблеми може бути недооціненим.

Дрібні частинки миттєво піднімаються в повітря, а потім разом із дощовою водою потрапляють у зливові системи та далі — у водойми.

Особливу увагу науковці звертають на речовину 6PPD, яку додають до гуми для запобігання її розтріскуванню. У певних концентраціях вона може бути токсичною навіть для риб, зокрема для лосося.

Як проводили експеримент

Щоб наблизити умови до реальних, дослідники використовували суміш частинок, що імітує типовий склад дорожнього трафіку: легкові автомобілі, вантажівки та автобуси.

Отримані мікро- та наночастинки піддавали «старінню» у воді з органічними домішками, щоб відтворити природні процеси, які відбуваються у річках та океанах. Після цього вплив забруднення перевіряли на молодих особинах риб і креветок, які є важливою частиною прибережних екосистем.

Вплив на живі організми

Результати показали, що «вивітрені» частинки шин частіше потрапляють в організми тварин, ніж свіжі. Хоча масової загибелі не спостерігалося, було зафіксовано сповільнення росту як у риб, так і у креветок.

Креветки виявилися більш чутливими до забруднення, що пов’язано з їх способом живлення на дні водойм. Також зафіксовано зміни у поведінці: одні організми ставали надмірно активними, інші — навпаки сповільнювалися або гірше реагували на стрес. Такі зміни можуть впливати на виживання у природних умовах.

Наслідки для харчового ланцюга

Хоча дослідження стосувалося дрібних організмів, їхня роль у природі є критично важливою. Креветки та подібні види є їжею для багатьох риб і морських ссавців, зокрема китів.

Таким чином, мікрочастинки шин можуть поступово потрапляти у харчовий ланцюг і впливати навіть на види, які споживає людина.

Чи є рішення

Науковці вже працюють над можливими способами зменшення забруднення. Серед них — нові склади шин, які менше стираються, системи фільтрації дощової води та пристрої, що можуть вловлювати частинки ще до потрапляння у довкілля.

Дослідники наголошують, що важливо враховувати реальні умови, у яких ці частинки потрапляють у природу, адже саме «старі» мікрочастинки виявилися найбільш небезпечними для живих організмів. Результати роботи підкреслюють, що забруднення від шин — це не лише дорожня проблема, а й серйозна загроза для водних екосистем і біологічного різноманіття. Дослідження опубліковане в журналі Environmental Pollution