В Україні в проєкті Стратегії демографічного розвитку анонсують проведення пенсійної реформи. Деталі реформи не розглошують, однак зміни в пенсійній системі виглядатимуть радше не як глобальна реформа, а як корекція допущених раніше помилок, що має зробити її зрозумілою для пересічного громадянина, пише Обозреватель.

Серед необхідних кроків: збільшення єдиного соцвнеску з 22% до 27%, та збільшення внесків ФОП (зараз вони платять мінімальний внесок). Про це Юрій Ганущак, директор Інституту розвитку територій, написав в своїй статті для ZN. “Що простішою, зрозумілішою та логічнішою буде така система, то краще її сприйматиме суспільство, то більшими будуть шанси на її успішне запровадження. Саме тому варто кинути погляд на практики забезпечення гідної старості до впровадження сучасних пенсійних систем”, – пояснює він.

Для цього, на думку Ганущака, потрібно зробити декілька кроків:

• “Брутизація” зарплат – переведення внесків із нарахувань на фонд оплати праці безпосередньо в “тіло” зарплати.
• Перехід на облік не за зарплатою, а за внесками.
• Перехід на чітку формулу розрахунку пенсії з урахуванням актуарного віку.
• Розділення ЄСВ на внески в окремі фонди.
• Розділення пенсійного фонду як джерела виплат страхових пенсій та соціальної допомоги у зв’язку зі старістю.
• Політичним рішенням має стати збільшення частки відрахувань від зарплати принаймні до 27% для отримання коефіцієнту заміщення на рівні 0,5.
• Також слід переглянути розміри обов’язкових відрахувань від ФОПів. Нинішні внески від мінімальної зарплати не відповідають ані реальним можливостям, ані очікуванням людей, які мають активну життєву позицію.

“Життєвий цикл супроводжується втручанням держави в кожній його фазі – допомогою при народженні, захистом неповнолітніх, стимулюванням народжуваності, захистом ринку праці від недобросовісної конкуренції та свавілля роботодавців, забезпеченням гідної старості. І водночас держава має перейти від політики менторства до політики стимулювання раціональної поведінки людини для досягнення нею успіху та задоволення життям у власній країні“, – зазначає автор.