На глибині понад 10 000 футів (близько 3 000 метрів) під поверхнею Тихого океану науковці зробили відкриття, яке рідко трапляється навіть у сучасній океанології. Підводний робот виявив скам’янілий зуб мегалодона — гігантської доісторичної акули, що мільйони років тому домінувала в океанах Землі.

Особливість знахідки полягає не лише в її віці, а й у контексті. Це перший задокументований випадок, коли зуб мегалодона було знайдено та зафіксовано саме в тому місці, де він спочатку лежав на глибинному морському дні, а не перенесений течіями чи піднятий із відкладень.

Відкриття відбулося під час експедиції 2022 року, організованої організацією Ocean Exploration Trust. Дослідницьке судно Nautilus працювало в районі підводної гори в межах морського заповідника Тихоокеанських віддалених островів, неподалік атолу Джонстон.

Для дослідження глибоководного рельєфу вчені використовували дистанційно керований апарат Hercules ROV. Саме він під час занурення на глибину понад 3 000 метрів підняв зразки порід і донних відкладів, серед яких і опинився незвичайний об’єкт — золотисто забарвлений зуб завдовжки близько 6,8 см.

Пізніше аналіз у лабораторії Університету Род-Айленда підтвердив: це зуб Megalodon (Otodus megalodon). Ідентифікацію додатково підтвердив експерт із акул із Каліфорнії Дейв Еберт.

Однак найцікавіше з’ясувалося вже після перегляду відео з камери підводного апарата. На записі видно, що зуб спочатку стирчав із морського ґрунту, а вже потім був випадково піднятий маніпулятором робота. Це перетворило звичайну палеонтологічну знахідку на унікальний випадок прямого спостереження викопного об’єкта in situ на глибинному дні океану.

Такі деталі мають велике значення для науки. Більшість глибоководних скам’янілостей знаходять за допомогою тралення, що часто знищує інформацію про їхнє точне походження. У цьому випадку дослідники змогли точно визначити геологічний контекст знахідки, що робить її особливо цінною для вивчення поширення мегалодона.

За оцінками вчених, мегалодон жив приблизно від 20 до 3,6 мільйона років тому та міг досягати довжини від 15 до навіть 20 метрів. Попри те, що його зуби знаходять відносно часто, переважно вони походять із прибережних або наземних відкладень, а не з глибин океану.

Це відкриття не лише додає нові дані про середовище існування гігантської акули, але й демонструє, наскільки багато ще приховують найменш досліджені глибини Світового океану.